- лінькуватий
- -а, -е, розм.Трохи лінивий. || Сповнений лінощів; млявий, повільний.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
лінькуватий — прикметник розм … Орфографічний словник української мови
лінькуватість — тості, ж., розм. Абстр. ім. до лінькуватий … Український тлумачний словник
лінькувато — розм. Присл. до лінькуватий … Український тлумачний словник
ледачий — I (який не хоче працювати), лінивий, ледащий; ледаченький, ледачкуватий, ледаркуватий, лінькуватий, лінивенький (не дуже працьовитий); зледач[щ]ілий (який став ледачим) II ▶ див. безпутний, ледар, лінивий I, 1), лінивий I, 2) … Словник синонімів української мови